Валентин Лукич Чемерис
народився 8 липня 1936 року у селі Заїчинці Семенівському районі Полтавської області. Сучасний український
письменник, закінчив літературний інститут ім. О. М. Горького
(Москва), працював на підприємствах Придніпров'я, в редакціях обласних газет,
Дніпропетровському видавництві «Промінь». В 1989—1993 рр. — голова
Дніпропетровської організації Спілки письменників України, працював в
Адміністрації Президента України головним консультантом Президента з питань
літератури (1993—1994).
В 1996—2000 роках — секретар
Національної Спілки письменників України, член її Президії і Вищої Ради.
Багато років працював у редакції
газети «Літературна Україна» заступником головного редактора й завідувачем
відділу сатири «Вишняк».
Нагороджений орденами
рівноапостольного князя Володимира Великого (І, ІІ, ІІІ ступенів), святого
архистратига Михаїла, Св. Кирила й Мефодія, Андрія Первозванного ІІ ступеня,
Почесною грамотою і медаллю Кабміну України та іншими відзнаками. Заслужений
працівник культури України. Свій творчий шлях Валентин Чемерис розпочав як
сатирик–гуморист.
У 1965 році одружився. Дружина - Клавдія
Іванівна Чемерис (Повідалова). У 1966 році народилась дочка Оксана, у 1968 році
- син Ярослав. Дружина Клавдія Іванівна померла у 2000 році від онкологічного
захворювання, похована на Байковому кладовищі. Їй Валенин Лукич присвятив
багато творів, історія їх незвичайного романтичного знайомства описана в деяких
його творах. Її смерть стала для нього важким ударом. Він називав її
"ластівкою" - вірш його авторства викарбувано на надгробній плиті на
могилі Клавдії Іванівни разом з малюнком ластівки.
Використана інформація
з сайту: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B8%D1%87
