Регіональна компанія бібліотек Дніпропетровщини «Читаємо разом» «Це я, званий Чемерисом».

 

Валентин Лукич Чемерис народився 8 липня 1936 року у селі Заїчинці Семенівському районі Полтавської області. Сучасний український письменник, закінчив літературний інститут ім. О. М. Горького (Москва), працював на підприємствах Придніпров'я, в редакціях обласних газет, Дніпропетровському видавництві «Промінь». В 1989—1993 рр. — голова Дніпропетровської організації Спілки письменників України, працював в Адміністрації Президента України головним консультантом Президента з питань літератури (1993—1994).

В 1996—2000 роках — секретар Національної Спілки письменників України, член її Президії і Вищої Ради.

Багато років працював у редакції газети «Літературна Україна» заступником головного редактора й завідувачем відділу сатири «Вишняк».

Нагороджений орденами рівноапостольного князя Володимира Великого (І, ІІ, ІІІ ступенів), святого архистратига Михаїла, Св. Кирила й Мефодія, Андрія Первозванного ІІ ступеня, Почесною грамотою і медаллю Кабміну України та іншими відзнаками. Заслужений працівник культури України. Свій творчий шлях Валентин Чемерис розпочав як сатирик–гуморист.

У 1965 році одружився. Дружина - Клавдія Іванівна Чемерис (Повідалова). У 1966 році народилась дочка Оксана, у 1968 році - син Ярослав. Дружина Клавдія Іванівна померла у 2000 році від онкологічного захворювання, похована на Байковому кладовищі. Їй Валенин Лукич присвятив багато творів, історія їх незвичайного романтичного знайомства описана в деяких його творах. Її смерть стала для нього важким ударом. Він називав її "ластівкою" - вірш його авторства викарбувано на надгробній плиті на могилі Клавдії Іванівни разом з малюнком ластівки.

Використана інформація з сайту: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B8%D1%87